Бачу, можу, переможу

 25.08.2016
Черкаська область

Всеукраїнський велопробіг дістався до Умані. 16 днів, понад тисячу кілометрів люди з вадами зору та велосипедисти зі стажем долають разом. А все заради того, щоб довести, що жодна вада не вирок, якщо є кому спільно з тобою крутити педалі. На шляху зі Львова до Одеси 16-18 серпня колона велосипедистів заїхала в Умань. Понад 30 подорожуючих, на двох колесах, подолали вже близько тисячі кілометрів, разом з ними крутять педалі ті, хто має вади зору. Дехто їде на велосипеді в тандемі, а найвідважніші, хлопці з Харкова, що не повністю втратили зір, вирішили долати маршрут самотужки. «Велозаїзд «Бачу, можу, допоможу», відкрив для мене нові можливості. Минулого року я вперше в житті на велосипеді подолала маршрут понад 100 кілометрів, коли їхала з Черкас на Умань. Під впливом минулорічних вражень, не втрималась, і цього річ вирішила проїхати повний маршрут, - від Львова до Одеси. Не все легко дається, іноді відстаю від колони, та командний дух, який зародився у нас ще в перший день заїзду, спонукає їхати далі.» - ділиться враженнями дівчина з особливими потребами, Світлана Кочернюк. Вже другий рік поспіль маршрут велозаїзду пролягає через наше місто. Цього разу велосипедисти затримаються на три дні. «Хоч Умань зустріла нас дощем, та посмішками зігріли містяни, які приєднались до нас ще на в’їзді в місто. Сподіваємось, цього разу нам вдасться проїхатись найцікавішими туристичними стежками Умані, адже тут є на що подивитись,» - розповідає співорганізатор велозаїзду Вікторія Лучка. Проїхали повз Всеукраїнського велопробігу не змогли уманські велосипедисти: «Я долучився до вело заїзду, щоб морально підтримати тих, для кого вада зору не стала вироком, І попри все вони на рівних долають маршрут разом з іншими велосипедистами,» - розповідає уманчанин Костянтин Жбанко. Після Умані на велосипедистів чекає ще кілька сотень кілометрів емоцій і вражень та десятки цікавих людей на шляху до сонячної Одеси. Довідка: Ідея створення проекту належить Миколі Пеху, колишньому очільнику організації. Схожі велопробіги він побачив у Європі, та через передчасну смерть реалізували їх в Україні не встиг. Та за деякий час, за цю справу взялися його друзі. І ось, вже другий рік поспіль люди з особливими потребами, та затяті велосипедисти крутять педалі разом.